Скрізь у посівах зернової кукурудзи триває слабкий розвиток та шкідливість гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика. Гусеницями фітофага першого покоління за чисельності 0,2-1, макс. 2 екз. на рослину пошкоджено 0,5-12, осередково в фермерських господарствах, де не проводились захисні заходи до 17% рослин (Київська обл.) культури та 1-10% качанів. Також на кукурудзі в допороговій чисельності розвиваються та шкодять цикадки, попелиці, польові клопі та гусениці листогризучих совок. У Степу, Лісостепу, осередково Поліссі гусениці бавовникової совки за чисельності 0,5-1,5 екз. на рослину пошкодили 1-7, осередково до 15% качанів культури (Миколаївська обл.).

Скрізь на 20-56% обстежених площ кукурудзи гельмінтоспоріозом охоплено 5-20, макс. 32% (Полтавська обл.) рослин, іржею – 3-5% (Закарпатська обл.) пухирчастою сажкою - 0,5-5, макс. 10% (Черкаська обл.), летючою, на сприйнятливих гібридах, 1-3% рослин. У господарствах Тернопільської області на 0,6% рослин відмічено розвиток стеблової гнилі.

Перед посівом очищене та каліброване насіння озимого ріпаку проти комплексу ґрунтових шкідників і шкідників сходів (хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпакові листкоїд, квіткоїд, пильщик, совки, прихованохоботники, інші) та хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, гниллі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз, інші) необхідно обробити протруйниками інсектицидно-фунгіцидної дії. Такий прийом дає можливість надійно захистити культуру в найбільш критичний період росту (проростки насіння, сходи) від комплексу шкідників і хвороб. Він є ефективнішим і екологічно безпечнішим порівняно з обприскуванням. Важливою перевагою токсикації є те, що вона здатна надійно захищати рослини від шкідливих організмів впродовж 1-1,5 місяця незалежно від погодних умов. Обробка насіння менш небезпечна для корисної ентомофауни і навколишнього середовища в цілому.

Повсюди на рослинах соняшника в допороговій чисельності розвиваються та шкодять геліхризова попелиця, трипси, клопи, павутинний кліщ, гусениці листогризучих совок, осередково стеблового (кукурудзяного) метелика. Ними пошкоджено 3-15% рослин. Переважно в південних областях у стеблах культури шкодять личинки соняшникової шипоноски й вусача, осередково паразитує вовчок. Дозріваюче насіння соняшнику пошкоджує гусінь соняшникової вогнівки, якою заселено 1-10% кошиків за чисельності 1-3, макс. 5 екз. (Херсонська обл.) на кожний.

Агрокліматичні умови звітного періоду стримували розвиток та поширення хвороб у посівах соняшника, де 1-10, макс. 15% рослин охоплено білою та сірою гнилями (прикоренева, стеблова та кошикова форми), 2-12, макс. 20% альтернаріозом, пероноспорозом, септоріозом, іржею. Більш інтенсивного поширення набув фомоз за ураження 5-35, осередково 60 у Запорізькій та до 100% рослин у Миколаївській областях.

У посівах цукрових буряків продовжують розвиватись та шкодити листогризучі совки, бурякова листкова попелиця, подекуди бурякові довгоносики, щитоноски, мінуючи муха, міль. Ураженість рослин церкоспорозом, фомозом, рамуляріозом, вірусними жовтяницею та мозаїкою не перевищує 3-17% рослин. У господарствах Тернопільської області на 8-10% росли проявились ознаки нестачі елементів живлення. 1-4% коренеплодів охоплено фузаріозною кореневою гниллю.

У посівах сої триває розвиток павутинного кліща, попелиці, клопів, трипсів, якими пошкоджено 4-25, макс. до 30% (павутинний кліщ, Запорізька, Миколаївська обл.) рослин. Гусеницями листогризучих совок (бавовникова, совка-гамма), акацієвої вогнівки, чортополохівки пошкоджено 2-12, макс. 30% рослин. Повсюди аскохітозом, церкоспорозом, пероноспорозом, бактеріальним опіком, септоріозом, антракнозом, альтернаріозом охоплено 2-18% рослин у слабкому ступені. Комплекс шкідників (довгоносики, листкоїди, попелиці, клопи, насіннєїди) продовжують пошкоджувати поукісні посіви багаторічних бобових трав. Конюшина та люцерна хворіють на буру плямистість, антракноз, борошнисту росу.

Капуста пізніх строків дозрівання потерпає від капустяних попелиці, блішок, гусениць совок, біланів, молі, осередково білокрилки (Волинська обл.). 3-6% рослини хворіють на фомоз, бактеріози. Скрізь, за різких добових перепадів температур, на томатах інтенсивного розвитку набули альтернаріоз, фітофтороз, верхівкова гниль, на плодах - чорна бактеріальна плямистість, у Черкаській області пітіозна гниль. У господарствах Херсонської області відмічено розвиток і розповсюдження стовбура томатів, який поширюється цикадами. Розвитку хвороби сприяла висока температура повітря та ґрунту. Гусеницями карадрини пошкоджено 3-15% плодів томатів.

У плодових насадженнях триває розвиток та шкідливість яблуневої, грушевої та сливової плодожерок, плодових кліщів, зеленої яблуневої попелиці, плоди уражені паршею, плодовою гниллю. На кісточкових розвиваються кокомікоз, клястероспоріоз, моніліоз. На виноградниках продовжується відродження та шкідливість гусениць гронової листокрутки третього покоління, вогнищами шкодить виноградний зудень. Повсюди кущі культури уражені оїдіумом, мільдью, чорною та сірою гнилями .

У центральних областях у крайових смугах сої, багаторічних бобових трав, осередково просапних культурах у допороговій чисельності доживлюються гусениці лучного метелика другого покоління.

Мишоподібні гризуни повсюдно виявляються на стерні, падалиці озимих зернових, багаторічних травах, просапних культурах чисельністю 1-3 колонії на гектар. Зважаючи на наявність кормової бази, за оптимальних агрокліматичних умов розвитку, можливе зростання популяції гризунів у вищевказаних стаціях.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.