Виробник
Як вберегтися від хвороб, що передаються через укус кліща
 
(пам’ятка розроблена фахівцями епідеміологічного відділу Управління організації державного санітарно – епідеміологічного нагляду Головного управління Держсанепідслужби у м.Києві)
 
Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду.
Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах, можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб.

Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним.

Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження. Тому, повернувшись додому, обов’язково огляньте себе на наявність кліщів.

Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин. На території м. Києва кліщі переносять хворобу Лайма (іксодовий кліщовий бореліоз) серед людей, піроплазмоз серед собак, в умовах України – ще й кліщовий енцефаліт, туляремію тощо, які можуть  призвести до тяжких ускладнень та інвалідності. Від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються.

Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, слід зняти його, як можна швидше. В кожному районі м.Києва цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації.

Перелік травмпунктів лікувально - профілактичних закладів м.Києва

Район Заклад Час роботи Адреса телефон
1 Голосіївський Травмпункт КНП «Консультативно-діагностичний центр Голосіївського району м. Києва» Цілодобово пр-т 40–річчя Жовтня, 59-а 257-02-69
2 Дарницький Травмпункт Київської міської клінічної лікарні № 1 Цілодобово Харківське шосе,121 562-57-62
3 Деснянський Травмпункт КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Деснянського району м. Києва» Цілодобово вул.Драйзера,
19
515-88-52
4 Дніпровський Хірургічний кабінет
КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1
Дніпровського району м. Києва»
8.00 – 18.00
 
вул.П.Запорожця, 26 512-30-68
 
приймальне відділення
Київської міської клінічної лікарні №3
18.00 – 8.00 вул.П.Запорожця, 26 540-47-77
Хірургічне відділення КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» 8.00 – 18.00 вул. Луначарського, 5 517-73-63
Травмпункт Київської міської дитячої клінічної лікарні №2 Цілодобово вул.Алішера Навої, 3 540-96-95
5 Оболонський Травмпункт Київської міської клінічної лікарні №8 Цілодобово вул.Кондратюка, 8 502-37-19
6 Печерський Травмпункт Київської міської клінічної лікарні №12 Цілодобово вул.Підвисоцького, 4-а 528-40-25
Травмпункт дитячої клінічної лікарні №7 Цілодобово вул.Підвисоцького, 4-б 285-20-99
 
7 Подільський Травмпункт КНП «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району м. Києва Цілодобово вул.Мостицька, 9 460-31-89
8 Святошинський Травмпункт Київської  міської клінічної лікарні №7 Цілодобово вул.Котельникова, 95 424-74-71
9 Солом’янський Травмпункт Київської міської лінічної лікарні №6 Цілодобово вул.Стражеско, 6 497-10-42
Травмпункт Київської міської
клінічної лікарні №4
Цілодобово вул.Солом’янська,17 249-78-84
249-78-56
249 78 30 травм.
відділ.
10. Шевченківський Травмпункт КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Шевченківського району м. Києва» Цілодобово вул.Б.Хмельницького, 37 234-45-22
Травмпункт КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району м. Києва» Цілодобово вул. Ризька, 1 440-74-44
 

При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення кліща проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку.

Лише за направленнями лікарів лікувально - профілактичних закладів столиці в Державній установі «Київський міський лабораторний центр Держсанепідслужби України» (м.Київ,  вул.Естонська, 3) проводяться лабораторні дослідження кліщів, знятих з людей, на наявність збудників іксодового кліщового бореліозу.

За затвердженими методиками лабораторному дослідженню підлягають лише статевозрілі, живі та непошкоджені кліщі. Критерієм відбору кліщів для дослідження є також кількість крові в тілі кліща, що залежить від термінів перебування на тілі людини.

Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Ризик зараження на хворобу Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз), інфекційного захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі, залежить від тривалості присмоктування кліща: на протязі доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду при хворобі Лайма становить від однієї до 60 діб, найчастіше - 14 діб.

Першим специфічним проявом хвороби Лайма є поява на шкірі мігруючої кільцеподібної еритеми червоно-рожевого кольору 5 - 6 cм в діаметрі. Частіше всього еритема (почервоніння) з’являється на місці присмоктування кліща. У процесі свого розвитку еритема поступово в центрі блідне, зона почервоніння переміщується до периферії, іноді до 50 см. Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30 - 40% хворих еритема не спостерігається.

Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.

Департаментом охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) базовою установою з госпіталізації хворих на іксодовий кліщовий бореліоз визначено Київську міську клінічну лікарню №9.
Іншою небезпечною для людини хворобою, що пов’язана з нападом іксодових кліщів є кліщовий вірусний енцефаліт.

Зараження людини на кліщовий вірусний енцефаліт відбувається під час кровоссання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів.

Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-39о С, з’являється нудота, блювота, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В місті присмоктування кліща з’являється еритема. В подальшому відмічається симптоми ураження центральної нервової, серцево – судинної, дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.

М.Київ відноситься до благополучних територій з кліщового енцефаліту, можлива реєстрація завізних випадків, що пов’язано з перебуванням в природних вогнищах.

На сьогодні природні вогнища кліщового вірусного енцефаліту розташовані по всій лісній та лісостіпній помірній кліматичній зоні Євразійського континенту. Місцеві випадки хвороби реєструються в Австрії, Республіці Білорусь, на Британських островах, Боснії, Угорщині, Молдові, Бельгії, Польщі, Німеччині (південна та центральна – Баварія, Баден-Вюртемберг, Гессен, Тюрінгія), Данії (острів Борнхольм), Італії (північно-східна частина та центр), Казахстані, Монголії, Північному Китаї, Литовській Республіці, Латвійській Республіці, Норвегії (південна частина), Ісландії, Ірландії, Сербії, Словацькій Республіці, Україні, Фінляндії, Франції (східна частина - Ельзас), Хорватії, Чехії, Швейцарії, Швеції (південна частина), Естонії, Японія (Хоккайдо), європейській та далекосхідній частині Російської Федерації.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, небезпечними з кліщового енцефаліту (де можливе зараження та щорічно реєструються місцеві випадки) є окремі території України: Волинська область (Ратнівський, Ківерцівський, К.Каширський, Ковельський, Любомильський, Маневицький, Луцький райони), Львівська область (Яворівський район).

У разі виїзду до вказаних місцевостей необхідно пройти курс щеплень проти кліщового вірусного енцефаліту за схемою, інструктаж щодо методів особистої профілактики, забезпечитись репелентами.

Профілактичні щеплення проти кліщового вірусного енцефаліту проводяться при відсутності протипоказань, за власні кошти громадян, за встановленою схемою (віковий ценз - починаючи з 4 років).

Курс вакцинації порти кліщового вірусного енцефаліту складається з 2-х щеплень з інтервалом 1-7 місяців, при цьому друге щеплення слід отримати не пізніше, ніж за 14 днів до виїзду до ендемічних з зон (проїзд входить в цей термін).

Особи, які прибули з небезпечних з кліщового енцефаліту територій, можуть звернутись до кабінетів інфекційних захворювань лікувально – профілактичних закладів за місцем проживання для лікарського контролю.

Департаментом охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) базовою установою з госпіталізації хворих на кліщовий вірусний енцефаліт визначено Київську міську клінічну лікарню №4.

В м.Києві в 2014 р. випадків захворювань на кліщовий вірусний енцефаліт серед населення зареєстровано не було.

Заходи особистого захисту від нападу кліщів  мають першочергове значення в профілактиці хвороб, що передаються через укуси іксодових кліщів.

При відвідуванні місць, де можуть бути іксодові кліщі, рекомендується:
  • одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити кліщів, що повзають. Голову слід покривати головним убором;
  • проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;
  • звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі;
  • вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;
  • якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.
  • використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції.

Дотримання вищезгаданих рекомендацій дозволить зробити Ваше перебування на природі більш безпечним.