Новини

Під час розгляду скарг на дії інтернет-магазинів Держпродспоживслужба співпрацює з фіскальною службою та кіберполіцією


У рамках розгляду скарг щодо порушення прав громадян під час купівлі товарів та послуг через мережу Інтернет Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів активно взаємодіє з Державною фіскальною службою та Департаментом кіберполіції Національної поліції України. На цьому наголосила т.в.о. заступника Голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко під час прес-конференції «Як інтернет-магазини порушують законодавство та правила торгівлі?»

Учасники заходу представили результати дослідження, яке проводилося за методикою «таємний покупець». Так, за результатами контрольних закупок у 20 найвідоміших українських інтернет-магазинів техніки, лише 7 із них видало покупцям фіскальний чек, у багатьох відсутня можливість здійснення самовивозу товару, у деяких - складна процедура повернення покупки та, відповідно, відшкодування вартості товару.

«Законодавство України у сфері захисту споживачів виписано досить якісно. Однак, уже декілька років в Україні запроваджено мораторій на проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання. На жаль, частина бізнесу сприймає мораторій не для того, щоб покращити свою роботу, а як певну індульгенцію для того, аби порушити права споживача», - зазначила Лілія Стиренко.

За її словами, якщо у 2016 році до Держпродспоживслужби надійшло 463 скарги споживачів щодо порушення прав під час інтернет-торгівлі, то уже за перше півріччя 2017 року таких скарг було 539.

У той же час рівень задоволення цих скарг залишається вкрай низьким – близько 1%. Це пов’язано з рядом проблем, які спричинені недостатнім  законодавчим регулюванням саме цього сегменту.

«Скарги від споживачів, які купували техніку у так званого класичного продавця, Держпродспоживслужба здебільшого могла задовольнити. А от стосовно діяльності інтернет-магазинів усе складніше: такі суб’єкти господарювання часто не видають фіскальний чек, а що найгірше – часто взагалі відсутня будь-яка інформація про цього суб’єкта господарювання», - зазначила Лілія Стиренко. Вона наголосила, що відсутність інформації про інтернет-магазини унеможливлює проведення Держпродспоживслужбою повного та об’єктивного розгляду скарг споживачів із проведенням позапланових перевірок таких суб’єктів господарювання.

Загалом найчастіше порушуються вимоги законодавства щодо інформування споживачів про організаційно-правову форму, повне найменування, адресу місцезнаходження суб’єкта господарювання та порядок прийняття претензії. Часто іншої інформації, окрім адреси електронної пошти та номеру телефону, на сайті інтернет-магазину не зазначається, що фактично робить споживача безправним при придбанні товару. Навіть більше, діяльність деяких інтернет-магазинів є одним із засобів реалізації нелегальної продукції, без документів, що підтверджують якість та безпечність продукції.

«Ми нерідко звертаємося  до органів фіскальної служби, а іноді до кіберполіції з проханням допомогли встановити суб’єкта господарювання. Як правило, порозуміння є і нам надають інформацію про суб’єкта. Бувають ситуації, коли до нас звертаються споживачі без жодних підтвердних документів про покупку – лише копії листування з електронної пошти, де вказується номер банківського рахунку конкретної людини. Це свідчить, що товари продають фізичні особи.  У таких випадках ми повідомляємо кіберполіцію. Також видаються товарні чеки, на яких вказані фальшиві дані. Це все ознаки шахрайських дій, з яким ми повинні боротися разом з іншими органами», - заявила т.в.о заступника.

Лілія Стиренко наголосила, що питання зловживання з боку Інтернет-магазинів та порушення прав громадян піднімалося Держпродспоживслужбою неодноразово. За її словами, вирішення цих проблем потребує термінового нормативного врегулювання.




Автор: pressa від 20.09.2017