Контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

Реклама оточує нас у будь-який час та у будь-якому місці. Її сучасні прояви дивують та захоплюють, а для цього виробники реклами працюють над тим, щоб робити рекламу яскравішою, сучаснішою, креативнішою. І це й не дивно, оскільки реклама є найдієвішим інструментом впливу на людей при продажі того чи іншого продукту або послуги. Саме тому суб’єкти господарської діяльності витрачають на таку складову маркетингу незрівнянно великі частки своїх бюджетів. З огляду на важливість реклами, з року в рік зростає не лише відсоток витрат на її здійснення, а й кількість недобросовісної реклами, так званої її «чорної сторони».

Недобросовісна реклама визначається Законом України "Про рекламу" як реклама, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження та інших вимог, передбачених законодавством України, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам або державі. Недобросовісна реклама заборонена (ст. 10).

Недобросовісною є реклама, яка порушує загальні вимоги до неї, зокрема загальні обмеження щодо реклами, передбачені в п.1 ст. 8 Закону України "Про рекламу". Недобросовісною може бути також визнана реклама, яка порушує у Законі "Про рекламу" спеціальні вимоги, наприклад, що стосуються реклами лікарських засобів, виробів медичного призначення, методів профілактики, діагностики та лікування, тютюнових виробів та алкогольних напоїв, зброї, послуг, реклами інших видів підприємницької діяльності, які потребують спеціального дозволу та реклами про зниження цін на продукцію (розпродаж) (статті 20-25).

До Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві необхідно звертатись у випадках, коли реклама підриває довіру суспільства до реклами, не відповідає принципам добросовісної конкуренції, містить інформацію або зображення, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності, не враховують особливу чутливість дітей та завдає їм шкоду.

Наприклад: реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів поблизу навчальних закладів.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу

Відповідно до п.1. ст. 27 ЗУ «Про рекламу» передбачена дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до п.2 ст.27 ЗУ «Про рекламу»: відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:
  • у замовленні реклами продукції,  виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
  • у наданні   недостовірної   інформації   виробнику   реклами, необхідної для виробництва реклами;
  • у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
  • у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
  • у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
     2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

     3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику  у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею,  крім  тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного  комітету України та які регулюються законодавством  з  питань  авторського  права  та  суміжних  прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
  • рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої   цієї   статті,  - у розмірі п'ятикратної  вартості розповсюдженої реклами;
  • виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;
  • розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості   розповсюдження   реклами.
За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої  з порушенням вимог цього Закону,  на рекламодавців та   розповсюджувачів   реклами   рішенням   центрального   органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю  за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається  штраф  у  розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.