Статті

Сфера дотримання вимог санітарного законодавства

Головне управління здійснює контроль за факторами середовища життєдіяльності, що впливають на здоров'я людини. Протягом 2016 року здійснені 816 заходів державного нагляду (контролю), в тому числі 154 - планових та 662 - позапланових заходи.
Забезпечення населення міста безпечною питною водою.
Централізоване водопостачання населення міста Києва забезпечується з річок Дніпра, Десни та 366 артезіанських свердловин із захищених водоносних горизонтів (в основному, сеноман-келовейського та юрського).
Щодобово населенню міста подається біля 1 млн. м3 води питної якості. Споживачам вода подається по водопровідних мережах, довжиною більше 4 тис. км.
Здійснювався контроль за санітарним режимом джерел централізованого водопостачання, ефективністю роботи очисних споруд на Дніпровській і Деснянській водопровідних станціях, за додержанням оптимальних доз реагентів і хлору (особливо в літній період), та якістю води в розподільчій водопровідній мережі і в системах централізованого водопостачання.
Протягом 2016 року досліджені 3054 проби питної води за санітарно-хімічними показниками та 3172 проби - за мікробіологічними показниками: із джерел централізованого постачання, відхилення від нормативів склали 0,8% та 0,3%, відповідно; із бюветів - 15,2% та 7,5%.
Відхилення реєструвалися за рахунок незадовільного стану водопровідної мережі (в основному за органолептичними показниками, перманганатною окиснюваністю та вмістом заліза).
Окремі відхилення показників якості питної води були пов’язані з бактеріальною дестабілізацією її під час транспортування на далеку відстань до споживачів (протягом 4-5 годин) в спекотний період року, коли температура води в джерелах (річках) перевищувала 230С. Для усунення такого явища в літній період були дещо підвищені дози залишкового хлору у воді, що подавались насосними станціями у водопровідну мережу (дохлорування води здійснювалось на станціях ІІ і ІІІ підйомів Дніпровського і Деснянського водопроводів).
У зонах санітарної охорони джерел водопостачання знаходяться об´єкти, забруднюючі довкілля і водні ресурси, зокрема 1,5 км вище Дніпровського водозабору, в прибережній захисній смузі річки Дніпро функціонує більше 3-х десятків не каналізованих підприємств різного підпорядкування, розташованих вздовж берегової смуги, які забруднюють своїми стічними водами основне джерело водопостачання населення м. Києва (р. Дніпро). Питання їх винесення за межі Дніпровського водозабору не вирішується понад 35 років.
У м. Києві побудовані 187 бюветних комплексів, з них на сьогодні п’ята частина не функціонує (знаходяться на ремонті або не ремонтуються за відсутності коштів, потребують встановлення систем доочищення, налагодження системи електропостачання тощо). Бюветні комплекси потребують впровадження нових типів водорозбірних колонок, що виключають випадки вторинного забруднення води при малому її розборі та недопущенні використання водорозбірних колонок ежекторного типу.
Залишаються неохопленими централізованим водопостачанням і каналізуванням райони малоповерхової приватної забудови в різних районах міста, де використовуються громадські та індивідуальні колодязі, свердловини з верхнього водоносного горизонту, які інтенсивно забруднюються, знаходяться в незадовільному санітарному стані, що негативно впливає на якість води із зазначених джерел. Питання забезпечення їх централізованим водопостачанням і відведенням стічних вод повинно бути вирішено шляхом поновлення фінансування водопостачання і каналізування відповідних територій м. Києва (с. Троєшина, Жуляни, Куренівка, Сирець та інші мікрорайони, що знаходяться під загрозою).
Одним з проблемних питань на території міста Києва є розміщення пунктів розливу та доочистки води в непристосованих приміщеннях, відсутність лабораторного контролю безпечності та якості питної води в цих пунктах.
Санітарна охорона водойм
Міські водойми потребують інвентаризації, паспортизації, встановлення натурних меж прибережних захисних смуг, проведення заходів щодо їх забруднення. Влаштування нових зон відпочинку з купанням населення залежить від стану води цих водойм, ефективності і достатності їх самоочищення, відсутності об´єктів і джерел забруднення, створення безпечних умов їх використання, забезпечення контролю якості води.
У період літнього оздоровчого сезону 2016 року міста Києві функціонували 11 міських пляжів та 14 зон відпочинку.
Матеріально-технічна база міських пляжів та зон відпочинку потребує приведенню до сучасних вимог європейського міста (відсутні централізовані мережі водопостачання та каналізування, громадські вбиральні, пункти прокату інвентарю, зруйновані тіньові навіси тощо).
Відбувається погіршення якості води відкритих водойм, про що свідчать результати лабораторних досліджень за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками в зоні купання.
Протягом 2016 року досліджені за санітарно-хімічними показниками 272 проби води в зонах рекреації (пляжів), відхилення від нормативів склали 23,5%; за мікробіологічними показниками досліджені 364 проби, відхилення зареєстровані в 27,2%.
Для попередження забруднення міських водойм необхідно всі випуски зливової каналізації забезпечити очисними спорудами, заборонити паркування та миття транспорту в прибережних смугах, ліквідувати несанкціоновані випуски стічних вод.
Атмосферне повітря.
Забруднення повітря є основним із факторів ризику для здоров'я населення. У мегаполісах із забрудненим повітрям збільшується захворюваність на інсульти, серцево-судинні захворювання, захворювання органів дихання, раку легень, бронхіальну астму. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я 80% смертності пов’язані із забрудненням атмосферного повітря, у результаті ішемічної хвороби та інсультів, 14% - хронічних обструктивних хвороб легень, 6% - раку легень.
У м. Києві відмічається загострення хвороб легенів та інших хронічних захворювань у т.ч. на бронхіальну астму, рівень захворюваності якої в середньому по місту серед усіх груп населення за останній рік виріс майже в 2 рази.
У 2016 році відмічалися підвищені концентрації діоксиду азоту, формальдегіду, оксиду азоту, оксиду вуглецю.
Найвищі середньомісячні концентрації оксиду вуглецю, на рівні 1,0-1,4 ГДК, були зафіксовані в районах Бессарабської площі, Деміївської площі, проспектів Перемоги і Оболонського, площі Перемоги та вулиці Олександра Довженка.
Під час лісових пожеж і горіння торфяників в приміській зоні, у м. Києві реєструвалися перевищення ГДК максимально разові 4-х забруднюючих речовин: ангідриду сірчистого, вуглецю оксиду, формальдегіду, азоту діоксиду, властивих викидам горіння. Проведені 7260 досліджень атмосферного повітря за санітарно-хімічними показниками (виявлені 396 відхилень: СО, N02, S02, формальдегід).
Майже по всій території міста зареєстровані перевищення ГДК сірчистого ангідриду (найбільш високі показники виявлені в центральній частині міста Києва). Протягом 2016 року проведені 4290 досліджень атмосферного повітря на автомагістралях міста (виявлені 655 відхилень: N02, S02, недиференційований за складом пил).
Крім того, у місті налічується біля 2000 суб'єктів підприємницької діяльності, які є забруднювачами атмосферного повітря. Виробничий контроль за дотриманням нормативів ГДВ (ТПВ) проводиться підприємством, заходи державного нагляду (контролю) здійснюються територіальним органом Державної екологічної інспекції та Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, у межах повноважень.
У зонах впливу підприємств на житлову забудову також зареєстровані перевищення ГДК ангідриду сірчистого та вуглецю оксиду, проведені 16761 досліджень атмосферного повітря в санітарно-захисних зонах підприємств,  відхилення зареєстровані в 262 пробах. У Києві досі залишаються об’єкти вкрай небезпечні для життя та здоров’я людей і довкілля: ТОВ "Євро-Реконструкція", ССЗ "Енергія", ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, ЗАТ "Екостандарт", ДП "Захід", завод "Радон", Дніпровська та Деснянська водопровідні станції тощо.
Це пов'язано з заміною паливного балансу підприємств (газ на тверде паливо, мазут). Такий перехід зумовив значне зростання обсягів викидів наступних забруднюючих речовин: метали та їх сполуки, тверді суспензовані частки, сполуки сірки.
Основним джерелом забруднення в місті Києві є автомобільний транспорт (82%), теплоелектроцентралі (близько 14%).
Для скорочення викидів шкідливих речовин необхідно не лише фокусуватися на поліпшенні ситуації в промисловості, а й створювати умови для оновлення автопарку, із залученням новітніх технологій фільтрації та ефективності використання палива (стандарти ЄВРО 4 та ЄВРО 5), переведення міського транспорту на електричний. Крім того, суттєво допоможе зниженню викидів у повітря обмеження руху вантажного автотранспорту, миття вулиць.
Забезпечення радіаційної безпеки у місті Києві
Однією з найгостріших проблем на об’єктах НАН України залишається питання поводження з відпрацьованими високоактивними джерелами іонізуючого випромінювання (гамма-випромінювальних установок, які підлягають передачі на захоронення до спецкомбінатів) - Інститут фізики, Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського, Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького, Інститут клітинної біології і генетичної інженерії, Інституту ядерних досліджень) створюють потенційну небезпеку в радіаційному відношенні, у разі розгерметизації джерел.
          На сьогодні, жоден з пунктів захоронення не в змозі прийняти на зберігання даний вид радіоактивних відходів.
          Потребує вирішення питання винесення за межі м. Києва пунктів захоронення радіоактивних відходів спец комбінатів ДСП "Київський державний міжобласний спец комбінат".
          У лікувально-профілактичних закладах, підпорядкованих НАМН та МОЗ України, рентгенівська апаратура експлуатується більше 20 років.      
          Недостатня кількість спеціалізованих організацій та спеціалістів, які могли б проводити висококваліфіковану перевірку технічного стану гамма- терапевтичних апаратів, що призводить до виникнення радіаційних аварій.
          Забезпечення засобами для дезактивації та комплектами спецодягу персоналу відділень медичних установ, які працюють з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання, недостатнє.
          Для забезпечення радіаційної безпеки у місті Києві необхідно: 
          - будівництво Національного сховища для зберігання відпрацьованих високопотужних джерел іонізуючого випромінювання та ТВЕЛів атомних реакторів;
          - розвантаження опромінювальних установок від відпрацьованих ДІВ та перевезення їх на зберігання в Національне сховище;
           - винесення ПЗРВ Київського державного міжобласного спецкомбінату за межі м. Києва;
          - подальше переоснащення рентген-кабінетів закладів охорони здоров'я сучасним обладнанням.
Поводження  з твердими побутовими відходами.
Залишається загальноміською проблемою і знешкодження твердих побутових відходів, шляхом спалювання на сміттєспалювальному заводі «Енергія». Населення прилеглих територій жилих масивів «Позняки», «Осокорки», «Червоний Хутір», «Дарниця» періодично скаржаться на неприємні «запахи» від діяльності цього підприємства. За результатами контролю атмосферного повітря, що проводяться ДУ «Київський міський лабораторний центр МОЗ України», виявляються поодинокі разові перевищення ГДК шкідливих речовин, властивих викидам цього підприємства (азоту діоксиду, вуглецю оксиду, сірчистого ангідриду, пилу), що підтверджує справедливість нарікань населення.
Залишаються не вирішеними екологічні та гігієнічні проблеми на проммайданчику ВАТ «Радикал», що становить небезпеку забруднення довкілля особливо небезпечними хімічними речовинами (ртуть, продукти розпаду ДДТ).
Протягом 2016 року до Головного управлінні Держпродспоживслужби в м. Києві надходили звернення мешканців м. Києва щодо негативних умов проживання через діяльність ТОВ «Євро-Реконструкція», яке працює на спалюванні твердого палива, з утворенням шлакових відходів.
       Дотримання санітарного законодавства в дитячих дошкільних та навчальних закладах
Основними факторами ризику, що впливають на стан здоров´я дітей є: статичне, психоемоційне напруження, гіпоксія, загазованість повітря, втома очей від недостатньої освітленості приміщень, гіподинамія, хронічна втома, дія електромагнітного та електростатичного полів. На сьогоднішній день важливе значення має постава дітей та розмір меблів відповідно до зросту та віку дітей.
Протягом останніх трьох років відмічається збільшення рівнів захворюваності серцево-судинної системи, органів дихання, нервової та ендокринної систем, зниження гостроти зору, наявність сколіозу та відмічається тенденція до підвищення показників рівня загальної та інфекційної захворюваності серед дітей шкільного віку.
Показник зниження гостроти зору в учнів перших класів в 2016 році збільшився та склав  - 44,5% (2015 - 40,0%), а в учнів 9-11 з 70,7%   збільшився до 79%. Показник порушення постави учнів перших класів також зріс з 55,3% до 64,8 в порівнянні з 2015 роком, а серед учнів 9-11 класів з 77,1% до 86,2%. Основними причинами погіршення стану здоров´я серед учнів міста Києва є: створення недостатніх умов для проведення навчально-виховного процесу, підвищення навантаження учнів. Відсутні гігієнічні нормативи для нових програм навчання та розкладу уроків в  закладах сучасного типу. Організація фізичного виховання не є якісною. Не створені умови для організації денного відпочинку (сну) учнів перших класів шестирічного віку.
         Влітку розпочнеться оздоровча компанія 2017 року. З метою збереження здоров’я та життя дітей та створення умов їх перебування, необхідно забезпечити харчоблоки робочим обладнанням, якісною питною водою та персоналом, який пройшов медичний огляд.
Дотримання санітарного законодавства в закладах охорони здоров’я.
В місті Києві станом на 2016 рік функціонує понад 2500 закладів охорони здоров’я.
За результатами перевірок протитуберкульозних закладів міста (Київського міського протитуберкульозного диспансеру №1, Київської міської клінічної туберкульозної лікарні № 1) виявлені чисельні порушення вимог санітарного законодавства, зокрема: в палатах не дотримується нормативна площа на 1 ліжко; внутрішнє оздоблення частини приміщень не відповідає їх функціональному призначенню; в частині приміщень закладів необхідне проведення ремонтних робіт; системи припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням не функціонують; медичний персонал санітарним одягом та засобами індивідуального захисту забезпечений лише на 60%; заклади не забезпечені білизною, відповідно до табелів оснащення; стерилізаційне обладнання потребує заміни; норми харчування хворих не дотримуються.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві видано та вручені адміністрації закладів Приписи про усунення порушень вимог законодавства та направлений лист на адресу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо вирішення питання покращення матеріально-технічного стану закладу, проведення капітального ремонту приміщень та створення відповідних умов для лікування хворих на туберкульоз.
У Київському міському центрі крові (вул. Максима Берлінського, 12) умови для заготівлі, переробки та зберігання донорської крові та її препаратів не відповідають нормативним вимогам. Центр крові за площею та набором приміщень, матеріально-технічним оснащенням не відповідає чинному законодавству, у закладі не дотримується поточність технологічного процесу, припливно-витяжна система вентиляції не функціонує, внутрішнє опорядження частини приміщень не відповідає функціональному призначенню, не функціонує більша частина приміщень першого поверху у зв’язку з проведенням ремонтних робіт. За результатами бактеріологічних досліджень змивів з об’єктів внутрішнього середовища закладу, виділено санітарно-показову мікрофлору.
Ситуація, що склалася, не гарантує безпеку технологічних процесів та створює ризик виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань через донорську кров та її препарати.
 
 
 
Санітарна охорона території міста Києва
Київ є головним вузлом міжнародного транспортного сполучення України. Важливу роль відіграють міжнародні аеропорти «Бориспіль» та «Жуляни», залізничне сполучення та автотранспортні магістралі.
За офіційною статистикою, населення міста складає приблизно 2,9 млн. людей, за неофіційними даними, майже 5 млн. Велика кількість людей сприяє збільшенню попиту та потреби населення в імпортованих товарах. Тому, на територію міста щоденно через основні транспортні міжнародні сполучення надходять вантажі з різних куточків світу, що, в свою чергу, сприяє ризику ввезення на територію міста товарів, хімічних, біологічних і радіоактивних речовин, відходів та інших вантажів, небезпечних для життя (за статистикою ДФС України, у 2016 році надійшло майже 208000 імпортованих вантажів).
З метою здійснення санітарно-епідеміологічного контролю вантажів, були забезпечені спеціалістами найбільші митні підрозділи по місту Києву: по вул. Новопирогівській, 58 (митний пост «Столичний»), вул. Столичне шосе, 100 (митний пост «Столичний»), вул. Довбуша, 22 (митний пост «Східний»), вул. Малинська, 20 (митний пост «Західний»), вул. Дніпроводська, 1, (митний пост «Західний»), проспект Повітрофлотський, 92-в (ДП «Авіакур'єр»).        
За період функціонування Головного управління, спеціалістами здійснено санітарно-епідеміологічний контроль 25740 імпортованих вантажів.
Слід зазначити, що столиця сьогодні займає провідне місце серед впровадження пілотних проектів та нових технологій.
Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна», місто Київ одним з перших запровадило здійснення державного санітарно-епідеміологічного контролю за принципом «єдиного вікна», за допомогою інформаційної системи з використанням спеціального програмно-інформаційного комплексу, розробленого ДФС, що передбачає проведення контролю в електронному вигляді. З 01.08.2016 здійснено більше 1000 таких оформлень.
Організація медоглядів.
Загальна кількість працюючих в м. Києві складає 1401672 осіб, у тому числі зайнятих на роботах на підприємствах промисловості із шкідливими, важкими та небезпечними умовами праці - 291239, що становить 30,9%, від загальної кількості працездатного населення. Кількість працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб по м. Києву складає 442 800 осіб. Щорічно медичним оглядам підлягають більше 600 тисяч осіб.
Охоплення підлягаючого медичним оглядам працюючого населення міста Києва становить близько 39% - особи із шкідливими, важкими або небезпечними умовами праці і близько 65% - робітники окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до масового поширення інфекційних хвороб.
У 2016 році у місті Києві зареєстровані 6 випадків хронічних професійних захворювань, у 2015 – 7, 2014 – 5, 2013 – 3 випадки.
Не створений єдиний план - графік проведення періодичних медоглядів, із зазначенням термінів майбутнього профогляду і кількістю підлягаючих.
Близько 70% роботодавців міста не виконують вимоги нормативно-розпорядчих документів з даного питання:
- своєчасно не подають щорічну заявку для визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду;
- не складають до 1 грудня Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, на майбутній рік.


Автор: Редактор від 07.03.2017





  

Відеорепортаж