Статті

Презентовані результати рейдів закладами ресторанного господарства, які порушують права споживачів та антитютюнове законодавство

26 грудня представники Держпродспоживслужби та профільних споживчих асоціацій та організацій представили результати громадських перевірок кафе, барів та ресторанів, у яких порушують права споживачів та антитютюнове законодавство. Презентація відбулася під час прес-конференції, присвяченій зазначеній проблематиці.

Так, упродовж листопада-грудня 2016 р громадські організації та волонтери провели рейди у шести українських містах - Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Одесі та Львові - з метою виявлення та усунення порушень законодавства про заборону куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства. Активісти відвідали понад 200 закладів. У разі виявлення порушень (наприклад, у приміщенні закладів курили), то волонтери надсилали скарги до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. За результатами рейду у 6 містах написано близько 120 скарг.

Спікери зазначили, що відсутність тютюнового диму в приміщеннях уже стала соціальною нормою, однак порушення антитютюнового законодавства, на жаль, поки що фіксується досить часто, а найбільша кількість порушень пов’язана із курінням кальянів.

«В українському законодавстві чітко визначено, що курити у закладах ресторанного господарства заборонено. Тут не існує жодних винятків, оскільки куріння є загрозою для життя та здоров’я людей. Функція Держпродспоживлужби якраз і полягає у контролі за дотриманням виконання антитютюнового законодавства у кафе, барах та ресторанах. Ефективність роботи у цьому напрямку також залежить від співпраці служби із громадськими організаціями та безпосередньо споживачами», - зазначила в. о. заступника голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко.

Департамент захисту споживачів Держпроспоживслужби має окремий відділ контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства. Саме цей підрозділ відповідальний за здійснення державного контролю за дотриманням положень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», який забороняє курити тютюнові вироби, кальян та електронні сигарети у приміщені закладів ресторанного бізнесу.

«Кожен споживач має право захистити себе від тютюнового диму в будь-якому закладі громадського харчування, написавши скаргу до Держпродспоживслужби. Це дуже простий, але водночас дієвий механізм відстоювання своїх прав», - зауважив юрист проекту «Київ без тютюнового диму» Центру демократії та верховенства права Петро Король.

Зразок скарги можна завантажити за посиланням http://bit.ly/skarha1. При написанні скарги важливо вказати назву закладу, його адресу та юридичну особу суб’єкта господарювання. Цю інформація можна знайти у фіскальному чеку чи у книзі відгуків та пропозицій, що міститься у куточку споживача закладу та має бути надана на вимогу клієнта. Готову скаргу можна надіслати на електронну адресу Держпродспоживслужби z-elena@consumer.gov.ua або поштою на адресу: вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001.

«У грудні цього року виповнилось вже 4 роки, як в українських ресторанах перестали курити. Ця норма позитивно сприймається у суспільстві. За результатами моніторингу вкінці 2015 р., 84% кафе, барів та ресторанів були бездимними. На жаль, з кожним роком рівень виконання закону дещо знижується. Це пов’язано із тим що понад рік споживачі не мали права захистити себе через мораторій на перевірки бізнесу. А недобросовісні заклади через безкарність нехтували законом. Тому цьогоріч ми вирішили зосередитись саме на порушниках, щоб антитютюнове законодавство виконувалось на належному рівні», - наголосив керівник Українського центру контролю над тютюном ГО «Життя» Андрій Скіпальський. За його словами, за ці чотири року власники закладів ресторанного типу переконалися, що норми антитютюнового законодавства жодним чином не завдає збитків бізнесу.

Він також додав, що захист прав споживачів – це надзвичайно важлива частина державної політики: «Держава гарантує захист прав споживачів і має брати у цьому процесі активну участь. Оскільки державні органи перебувають у стадії реформування і встановленні, тому від громадян, зокрема, громадських організацій, залежить дуже багато».

У процесі рейду учасники зіткнулись із тим, що адміністрація закладів часто не розуміє, що як активне так і пасивне куріння кальянів становить небезпеку для здоров’я .


Проте Всесвітня організація охорони здоров’я чітко зазначає, що дим кальяну токсичний: містить канцерогенні речовини, важкі метали, чадний газ та інші небезпечні сполуки. Окрім того, дослідження підтверджують, що куріння кальяну викликає порушення функцій серця, легень, провокує втрату свідомості, отруєння чадним газом, є фактором ризику виникнення онкологічних захворювань, порушує психічне здоров’я. До того ж навіть «безнікотинові» чи «безтютюнові» суміші для куріння кальянів також є небезпечними, адже окрім нікотину вони містять ті ж самі токсиканти, які мають аналогічну біологічну активність, що й вироби на основі звичайного тютюну.

«Небезпека полягає й у тому, що кальян не проходить стерилізації при використанні іншою особою. Мундштук можуть і поміняти, але рідину, яка використовується під час куріння, швидше за все ні. Тобто як якщо перед вами кальян курила людина, хвора, скажімо, на туберкульоз, герпес, то наступний користувач може отримати у спадок всі ці хвороби», - додав завідувач сектору контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України Костянтин Красовський.

«Порушення антитютюнового законодавства часто супроводжуються й іншими порушеннями прав споживачів у кафе, барах та ресторанах. Зокрема у багатьох  недобросовісних закладах нема куточка споживача, істотним порушенням є відсутність інформації про суб’єкта господарської діяльності, яка має бути на вивісці належності закладу ресторанного господарства, в фіскальному чеку, меню, а також у книзі відгуків та пропозицій. Часто адміністрація це робить навмисно, щоб споживач не зміг отримати необхідну інформацію для написання скарг. Так, під час рейдів у 55% випадків взагалі не вдалося встановити суб’єкта господарювання – тобто на жодному із передбачених законодавством носіях інформації нема даних про суб’єкт господарювання», - зауважив член правління Всеукраїнської федерації споживачів "ПУЛЬС", ГО «Новий день України» Андрій Лига. Він зазначив, що про такі випадки також потрібно повідомляти Держпродспоживслужбу, а у разі конфліктів з персоналом обов'язково викликати поліцію.

Разом з цим Андрій Лига нагадав, що довгий період в Україні діяв мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, що негативно позначилося на дотриманні ними норм законодавства. «Однак, я б ще й звернув увагу на позитивний ефект від запровадження такого мораторію: він повністю зруйнував міф про те, що при відсутності перевірок бізнес самостійно врегулює свою діяльність. Цей мораторій дозволив з’ясувати, що в Україні існує великий прошарок недобросовісного бізнесу. Ми бачимо, що значна частина українського бізнесу, позбавившись державного нагляду спрямовує свої зусилля не на розвиток бізнесу та покращення обслуговування клієнтів, а на збільшення свої прибутків шляхом нехтування безпекою споживачів та якістю послуг», - зазначив Андрій Лига та додав, що тотального державного нагляду не повинно існувати, однак боротьба з корупцією не повинна відбуватися шляхом знищення державного нагляду та контролю.

У свою чергу заступник голови правління ВГО «Союз споживачів України» Олег Цільвік підкреслив, що сьогодні споживча спільнота не згуртована. І на жаль, більшість споживачів не знають своїх прав, куди звернутися, щоб їх захистити. Вони звертаються до громадських організацій. «Сьогодні стоїть питання відновлення довіри до органів державної влади через можливість реалізувати свої конституційні права. Ми повинні звернути на думку громадськості, почути її», - підкреслив він.


Автор: admin від 26.12.2016





  

Відеорепортаж